вівторок, 23 лютого 2016 р.

Митрополит Андрей Шептицький: постать на тлі епохи

Вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні
19.02.2016 учні 5-А та 5-Б кл. зібралися, щоб у глибокій скорботі низько схилити голови перед пам’яттю Героїв Небесної Сотні,  ми боролися за честь, правду і гідність і віддали своє життя за Україну. Згадаймо як все починалося.
21 листопада 2013р. студенти вийшли на Майдан Незалежності в підтримку Євроінтеграції за Європейську Україну!  Спочатку – це була виключно мирна акція молоді з гаслами «Україна – це Європа», «Ми - вільні», «Ми хочемо в ЄС» кількість активістів зростала з дня в день.
А далі – жорстоке побиття студентів в ніч  З 24 на 25 листопада. Покалічені людські тіла та серця.  Майдан залитий кров’ю, барикади, шини. Революція гідності.
Шоковані замахом на права людини та побиттям мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, вимагаючи покарання винних у погибелі студентів та відставки злочинної влади.
Після двох місяців протесту підтримка мітингувальників зростала. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого влада на чолі з Януковичем віддала наказ застосувати зброю і зробити зачистку Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери, вогнепальну зброю. Події у Києві 18 – 20 лютого стали фінальним і найбільш драматичним етапом революції. Справжні бої розгорнулися на вул. Інститутській, Грушевській, Маріїнського парку, Європейській площі. Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна. На очах усього світу влада розстрілювала свій народ. Майдан оточили з усіх боків. Але люди не здавалися, співали Гімн. Зі сцени лунали молитви, патріотичні пісні.
Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та підрозділами міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця Небесна Сотня своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну державу.
Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть у народній пам’яті, бо «Герої не вмирають».
На початку революції слова «Слава Україні, Героям Слава!» видавалися простим вітанням тепер – набувають нового й особливого значення.
Вічна пам’ять героям!

Слава Україні!